Норвегія

Щоб отримати візу Шенген треба подати анкету, не менше, ніж за тиждень до запланованої подорожі.

I. Заявник повинен надати такі основні документи:

1. Формуляр візової анкети, заповнений латинськими літерами (польською, англійською мовами, українською - транслітерація) і підписаний у 37 та 38 пунктах. У випадку неповнолітнього візову анкету підписує один з батьків або законний опікун.

У випадку неповнолітнього, вписаного до паспорта одного з батьків або законного опікуна, подається окрема візова анкета і неповнолітній отримує окрему візу до паспорта одного з батьків або законного опікуна.

2. Проїзний документ, копія першої сторінки закордонного паспорта та копії сторінок з візами держав Шенген, отриманими протягом останніх трьох років. Особа, яка звертається за візою, повинна подати дійсний проїзний документ, який відповідає таким критеріям:

• а) бути дійсним щонайменше 3 місяці від дати планованого виїзду з території держави-члена, або, у випадку кількох візитів, після планованої дати останнього виїзду з території держави-члена;
• б) містить щонайменше 2 чисті сторінки (призначені для віз);
• в) був виданий протягом останніх десяти років ;

При наявності інших закордонних паспортів слід додати їх до візової анкети.

 

3. Одне кольорове фото 3,5 x 4,5 cм, чітке, чисте та контрастне, видрукуване на папері високої якості на білому фоні. Фото не старше 6 місяців та таке, що дає можливість ідентифікувати заявника, зроблене в анфас (прямо), яке виразно представляє очі та обличчя з двох сторін від верхньої частини голови до верхньої частини плечей, в такий спосіб, щоб обличчя займало 70-80% фотографії. Фото повинно представляти особу без головного убору, яка дивиться прямо, із замкнутими вустами, обличчя не може бути закрите волоссям. У випадку осіб, які носять окуляри, фотографія повинна відповідати таким вимогам: не затемнені лінзи, оправа не може закривати жодної частини ока, без присутні будь-яких світлових ефектів. У випадку, якщо у проїзному документі фотографія в окулярах, до анкети потрібно додати фотографію в окулярах. Конкретні вимоги щодо фотографій визначені в статті 10 Візового Кодексу Шенген.

4. Візовий збір

 

5. Медичний страховий поліс,

6. Внутрішній паспорт (оригінал і ксерокопія).

7. Особи до 18 років, які подорожують самостійно або в супроводі одного з батьків:

• а) кожного разу письмова згода другого з батьків/обох батьків та ксерокопію
  Згода повинна бути нотаріально завірена - потрібно оригінал
  Якщо є тільки один опікун, це потрібно підтвердити документально:
  подати свідоцтво про народження, судове рішення про встановлення виключних батьківських прав або свідоцтво про смерть другого з батьків
• б) згода не вимагається по відношенню до того з батьків, в паспорт якого вписана дитина
• в) оригінал або ксерокопія закордонного або внутрішнього паспорта батьків
• г) свідоцтво про народження – оригінал і ксерокопія.

 

ІІ. Незалежно від документів, які вказані в пунктах 1-7 нищевказані категорії заявників повинні додатково надати такі документи:

1. Документи, що підтверджують рід занять і наявність фінансових засобів, а також підтвердження існування фінансових зв'язків з Україною.

1.1 Наймані працівники:

• а) довідка з місця роботи з зазначенням посади, стажу роботи та терміну відпустки. В довідці повинні бути вказані: ім'я, прізвище і посада особи, яка її підписала, контактні дані і інформація про реєстрацію підприємства
• б) заробітна плата за останні 6 місяців.

 

1.2 Приватні підприємці:

• а) ліцензія/реєстрація підприємства місцевими органами влади.
• або
• б) остання податкова декларація.

 

1.3.Особи, які не працюють

• а) письмова підписана декларація, яка відображає фінансову ситуацію подорожуючої особи

 

1.4 Пенсіонери

• а) документ, який підтверджує отримання пенсії.

 

1.5 Учні і студенти

• а) учнівський/студентський квиток або довідка зі школи/вищого навчального закладу.

 

1.6 або в інших випадках:

• а) документ, який підтверджує право власності (на землю, будинок, автомобіль або, в окремих випадках, інше майно
• або
• б) остання податкова декларація (у випадку осіб, які подорожують вперше)

 

2. Підтвердження наявності достатніх фінансових засобів на покриття витрат, пов'язаних з подорожжю до зони Шенген.
Всі особи, які клопочуться про отримання візи, повинні документально підтвердити, що мають достатні фінансові засоби на покриття витрат на плановану подорож та на повернення до країни походження. Джерелами вищезгаданих фінансових засобів можуть бути:

2.1. Спонсорство:

• а) гарантія спонсора;
• б) запрошення (оригінал і копія) визначене в 3 Розділі Закону від 12 грудня 2014 р. про іноземців), зареєстроване у Воєводському управлінні,
• в) гарантія третьої сторони в Україні.

Гарантія повинна мати підтвердження, що третя сторона має фінансові засоби для надання такої гарантії.

 

2.2 Власні засоби:

• витяг з банківського рахунку, який підтверджує наявність достатніх фінансових засобів з переліком банківських операцій за останні три місяці,
• або
• дорожні чеки видані на прізвище особи, яка клопочеться про візу, відповідно підписані - оригінал і копія

 

3. Документ, що підтверджує проживання:

• гарантія приймаючої особи або приймаючого суб'єктуа
• або
• бронювання готелю або інший документ, що підтверджує проживання.

 

ІІІ. Документи, які стосуються мети поїздки:

Письмова заява повинна містити таку інформацію:

• a) для запрошеної особи: ім'я і прізвище, дату народження, стать, громадянство, номер документа, що посвідчує особу, час і мету подорожі, кількість в'їздів та імена і прізвища неповнолітніх дітей, які подорожують із запрошеною особою;
• б) для особи, яка запрошує: ім'я, прізвище та адресу; або
• в) якщо стороною, яка запрошує, є юридична особа, товариство чи організація: повну назву та адресу, а також:
  • 1) якщо з запрошенням звертається організація, необхідно зазначити прізвище та посаду особи, яка підписує запрошення,
  • 2) якщо особою, що запрошує, є юридична особа, товариство, представництво або філіал такої юридичної особи або товариство, що знаходиться на території однієї з держав-членів, необхідно зазначити реєстраційний номер, передбачений національним законодавством відповідної держави-члена).